Що таке програмний РРО і кому потрібен?

З 1 жовтня вступив у силу законопроект № 8401. Він скасував пільгу, яка забороняла податківцям штрафувати бізнес за відсутність кас. Тож для багатьох українських підприємців знову стало актуальним питання вибору реєстраційних кас — фізичних (РРО) або програмних (ПРРО).

Практика показує, що сьогодні все більше підприємців користуються програмними РРО. За статистикою Державної податкової служби, в серпні 2023 року підприємці зареєстрували 4 700 апаратних і 19 200 програмних РРО. Як працює програмний реєстратор і в чому його перевага для бізнесу — розглянемо у статті.

Програмний РРО — що це таке?

Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) — цифровий аналог касових апаратів. Його встановлюють на комп’ютер, планшет або смартфон. Після цього касир створює і фіскалізує чеки за допомогою програми.

Програмний РРО видає електронні чеки. Касир надсилає їх клієнтам електронною поштою, в месенджерах та іншими способами.

З юридичного погляду різниці між РРО і ПРРО немає. Електронні чеки мають юридичну силу і рівноцінні паперовим. Однак за потреби підприємець може придбати термічний принтер і роздруковувати е-чеки в місцях продажу.

Переваги програмних РРО для бізнесу

ПРРО має ряд переваг перед фізичними касовими апаратами.

  1. Вартість ПРРО значно нижча, ніж ціна РРО — підприємець, котрий користується програмним РРО, сплачує лише щомісячний тариф. До вартості фізичного касового апарата додається абонентська плата, витрати на обслуговування РРО, купівлю касової стрічки тощо.
  2. Реєструвати ПРРО можна в режимі онлайн — реєстрація займає до 1 дня. Щоб встановити РРО, потрібно подати заяву в ДПС і ЦСО. Це може зайняти до 5 днів.
  3. Просте налаштування і обслуговування ПРРО. Для РРО потрібно укласти договір із ЦСО про обслуговування. ПРРО налаштовується віддалено з комп’ютера або мобільного пристрою. Для його обслуговування договір не потрібен.
  4. ПРРО можна інтегрувати з обліковими системами (CRM, системами управління складом тощо). Підприємець може видавати фіскальні чеки, працюючи в звичному для себе середовищі.
  5. ПРРО автоматично створює фінансову звітність. Також підприємець може отримати статистику продажів за будь-який період.
  6. З ПРРО простіше працювати в режимі офлайн.
  7. ПРРО, на відміну від РРО, не потребує опломбування, оновлення та сервісного обслуговування. Все це автоматично робить провайдер ПРРО.

Як працює програмний РРО

ПРРО, встановлений на комп’ютер або інший електронний пристрій, формує електронні чеки і відправляє їх на сервер податкової служби. Сервер присвоює кожному чеку фіскальний номер і відправляє назад. Після цього чек можна надіслати клієнту або роздрукувати.

Якщо із сервером ДПС немає зв’язку, програмний РРО може працювати в режимі офлайн. Для цього сервер надає кожному ПРРО 2000 фіскальних номерів. Програма, що працює в режимі офлайн, присвоює їх електронним чекам, а після відновлення зв’язку передає дані на сервер. Після цього запас номерів поповнюється.

Весь процес обміну даними між ПРРО і сервером податкової служби відбувається автоматично. Касир лише оформлює продаж товару і видає чек покупцю.

Який програмний РРО обрати

Провайдери ПРРО пропонують рішення для різних потреб бізнесу. Розглянемо основні характеристики програмних РРО, на які слід звернути увагу, обираючи для себе оптимальний варіант.

Безкоштовні ПРРО. Для малого бізнесу можна використовувати ПРРО від Державної податкової служби. У період підготовки ФОП до фіскалізації окремі провайдери також пропонують клієнтам безкоштовний тариф. Зазвичай він передбачає обмежену кількість чеків або суму, на яку вони оформлюються.

Обираючи безкоштовний тариф від провайдера, зверніть увагу на додаткові умови в разі перевищення ліміту. Іноді за понаднормові чеки доводиться платити дорожче, ніж за звичайним тарифом.

ПРРО, інтегровані в облікові системи. Такі програмні рішення добре підходять для інтернет-торгівлі. Перш ніж обрати такий вид ПРРО, з’ясуйте, чи сумісний він із вашою обліковою системою, і уточніть вартість налаштування.

Універсальні пристрої, що поєднують в собі ПРРО, сервіси еквайрингу (оплати карткою), обліку товарних запасів тощо. Підприємці обирають таке рішення з огляду на специфічні потреби бізнесу. Наприклад, потреба в еквайрингу часто виникає в точках роздрібної торгівлі, а облік товарних запасів за законом обов’язковий для окремих категорій ФОП.

Враховуйте всі особливості ПРРО, щоб знайти для себе оптимальне рішення. Про технічні особливості програмних РРО, тарифи і спеціальні пропозиції для окремих видів бізнесу ви можете дізнатись у провайдера.

«Вчасно.Каса» пропонує рішення для різних видів бізнесу.

Замовте консультацію, щоб дізнатись деталі про програмний РРО від «Вчасно.Каса».

Поширені питання про програмні РРО

Кому треба ставити касовий апарат?

Використання РРО/ПРРО є обов'язковим для ФОПів 2, 3 та 4 групи незалежно від виду діяльності та обсягу доходу, а також для ФОПів, що перебувають на загальній системі оподаткування.

Кому не треба ставити касовий апарат?

Без касового апарату можуть працювати:
- платники єдиного податку — ФОПи, на яких поширюється дія п. 6 ст. 9 Закону про РРО;
- платники єдиного податку 1 групи (п. 296.10 ПКУ);
- платники єдиного податку 2-4 груп, на яких поширюються винятки до ст. 10 Закону про РРО.

Чи застосовується ПРРО, якщо покупець сплачує кошти на поточний рахунок (IBAN) ФОПа?

Ні. В роз’ясненні ДПС вказано, що підприємство, яке здійснює торгівлю (в т.ч. через Інтернет) та надає фізичним особам для оплати розрахунковий рахунок у форматі IBAN, не повинно застосовувати РРО/ПРРО, якщо гроші заходять з банківських карток та/або розрахункових рахунків фізосіб.

Проте, треба розрізняти ключ-карту до рахунку підприємця, а також розрахунковий рахунок у форматі IBAN. Ключ-карта — це електронний платіжний засіб, який проходить через транзитний рахунок у форматі еквайрингу. Такі платежі потребують фіскалізації.

Чи потрібен касовий апарат для торгівлі на ринку?

Ні. Як пояснює ДПС, ФОП-платники єдиного податку 1 групи, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів на ринках, при цьому обсяг їхнього доходу за календарний рік не перевищує 300 тисяч грн, не застосовують касові апарати.